Апостол Павло і ефеські старійшини, частина 1

Одного разу, подорожуючи до Єрусалиму, апостол Павло зупинився, щоб дати настанови старійшинам церкви в Ефесі.

У Біблії сказано: «І послав він із Мілета до Ефеса, і покликав старійшин церкви». І ці старійшини Павло закликав: «Пильнуйте себе та всю отару, в якій Святий Дух поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Господа, яку Він придбав власною кров’ю».

Наведені вище вірші показують, як Павло спеціально наставляв старійшин місцевої церкви — тут Ефеса — закликаючи їх дбати про благополуччя місцевої церкви. Було б справді нелогічним думати, що вони мали дбати про всіх віруючих всюди.

У той самий час, коли існує всесвітнє тіло Христа, існують місцеві церкви, через які — через віруючих, відданих своєму життю — Царство Боже наближається до тих, хто живе в певному місці.

У місцевій церкві кожен може рости у своєму власному темпі відповідно до зростання, яке дає Бог. Місце в другому листі Івана, згідно з яким «не потрібно, щоб хтось вас навчав», означає не окремого віруючого, а конкретно місцеву церкву, в якій дари і благодатні дари, дані Богом, діють на благо один одного. Місцева церква, до якої писав Іван, мала стільки небесного помазання, що «не потребувала нічиєї науки».

Писання:

Дії 20 1 Івана 2