Господня вечеря 3/3

Кожен відроджений згори віруючий — дитина завіту — може брати участь у Вечері Господній — Господньому столі — якщо він відрізнятиме її від інших видів їжі та ставиться до неї таким чином, щоб підкреслити її цінність і значення. Тобто, навіть коли вони відчувають себе негідними і перебувають у процесі своєї власної гріховності; чи це давнє спотикання, чи короткочасна невдача, наприклад, у стосунках. Головне – це бажання йти за Ісусом.

Можливо, хтось працює над своєю здатністю прощати. Інший має випробування, пов’язані з гіркотою, лютим характером або способом життя, схильним до жадібності. Таким чином, навіть якщо в результаті самоперевірки перед Вечерю Господньою людина оцінює згадані вище стани речей як гріх і кається, не цілком певно, що вона повністю звільниться від них після Вечері Господньої. Звільнення від лещата неправильних дій часто потребує свого часу. Звичайно, не менш важливо — і це неможливо переоцінити — що гріх оцінюють як гріх і що покаяння робиться у безплідних справах темряви.

Оновлення за Господнім столом

Власні Господні, які на Вечері Господній причащаються Тіла і Крові Господа, можуть саме тоді відчути оновлення, через яке вони починають жити більш переможним життям. Для тих, хто свідомо прагне освячення, принципом має бути вказівка ​​Послання до євреїв: «зробіть прямими стежки для своїх ніг», щоб те, що кульгаве, не звернуло з дороги, а краще зцілило. Так і в ситуаціях, коли ми можемо вагатися щодо участі в Вечері Господній, краще скуштувати чашу Господню, ніж не брати в ній участі.

Кожен, хто належить Ісусові, хто в основі хоче схиляти своє життя згідно з Його волею, може брати участь у Господньому столі, навіть якщо він не вимірюється. Вони гідні Вечері Господньої через спокутну роботу Ісуса. Якби тільки досконалим було дозволено брати участь у Вечері Господній, хліб і вино не були б прийняті на кожній службі. Без Ісуса ніхто не був би гідним.

Рим 8 1 Кор 10, 11 Євр. 12