Спокій і праця

Відпочиває і працює

Однозначно ясно, що наше спасіння повністю залежить від благодаті Божої. Однак Святе Письмо не заохочує нас спочивати на лаврах, а діяти згідно з нашою вірою. Яків нагадує нам слова Авраама, «що віра сприяла його ділам, і ділами віра досягла досконалості…» Сама лише віра без діл є неповною. Віра і діла становлять одне ціле. Однак віруюча людина робить певні справи не для того, щоб врятуватися, а тому, що вона була врятована.

Ісус розповів притчу про слуг, кожен з яких отримав певну кількість багатства, яким він мав торгувати. Двоє слуг, які спричинили збільшення багатства, почули, як їхній пан сказав їм: Добре! Отже, це був намір не просто зберегти ввірену їм власність, а й збільшити її. Відповідно до цього прикладу ми також маємо діяти так, щоб довірені нам Божі дари приносили плоди.

Апостол Павло писав до Коринтян і водночас повідомляв нам, що як бажання, так і діяння є центральними елементами християнської ходьби: «Я даю своє судження про це: бо це корисно для вас, які перші почали рік тому не тільки робити, але й бажати».

І далі той самий апостол показав Титу також, як Бог очікує від нас діяти, а не тільки чекати, що щось станеться: «...який віддав Себе за нас, щоб викупити нас від усякого беззаконня, і очистити Собі людей для володіння Своєї, ревних до добрих діл».

Що стосується нашого спасіння, то ми перебуваємо у найбільшому спокої, але щоб зробити нашу віру досконалою — тобто повною цілісністю — ми торгуємо тим, що отримали від Бога. І хто вірний у малому, буде поставлений над великим.

Писання:

Метт 25 2 Кор 8 Тит 2 Якова 2