Місцева церква, ч. 4/5

Згідно з дуже чітким свідченням Святого Письма, Бог поставив лідерів у тілі Христовому, і так само ясно, що лідери не можуть керувати цілим всесвітнім товариством віруючих, але ту частину отари, «яка є серед вас». Святе Письмо також дає чіткі вказівки щодо того, якими мають бути ці лідери і як вони мають пасти «стадо Боже, що серед вас». Коли апостол Павло пише Тимофію про прагнення до «чину єпископа», я розумію, що це означає, що особа, про яку йде мова, не стільки намагається зайняти керівну посаду, скільки прагне впорядкувати своє життя так, щоб одного дня її вибрали для цієї дуже «доброї справи».

Апостол Петро наказує кожному підперезатися «смиренням один перед одним», але Святе Письмо також малює чітку картину того, як у місцевій церкві люди повинні «слухатися тих, хто над вами, і коритися їм». І для цього є цілком обґрунтована причина: «...бо вони пильнують за душі ваші, як ті, хто має дати звіт, щоб чинити це з радістю, а не з журбою, бо це було для вас некорисним». Тому правильне розташування в місцевій церкві приносить і радість, і користь. Керівники керуються не панувати над тими, хто їм підпорядкований, а бути прикладом для отари. І саме такого роду лідерства Ісус залишив чудовий приклад, коли омив ноги своїм учням і сказав: «Я бо дав вам приклад, щоб і ви чинили так, як Я вам зробив».

Завдання керівників церкви – піклуватися про духовні та фізичні потреби членів. По-перше, як ми зазначали в попередніх частинах, серед керівників церкви повинні бути ті, хто здатний навчати. По-друге, ми помічаємо, як провідники серед перших учнів Ісуса дбали про задоволення матеріальних потреб членів Церкви. Коли почалися нарікання, що до вдів ставляться нерівно, провідники втрутилися в ситуацію і попросили вибрати сімох чоловіків, які потім подбають про те, щоб усі отримали свою частку турботи.

Варто зазначити, що в цьому конкретному уривку написано: «Тепер у ці дні, коли число учнів множилося…» Тут знову є посилання на той факт, що число учнів рахувалося. Цю думку підтверджує уривок, де апостол Павло пише Тимофію, кажучи: «Нехай ніхто не буде зарахований до вдів до шістдесяти років…» Тож ретельно складався список вдів, які належали до групи, про яку мала піклуватися церква.

Коли окремий віруючий приєднується до місцевої церкви, він стає частиною спільноти, в якій про нього піклуються різними способами. Природно, що Божа любов, яка тече через церкву, спрямована на всіх людей у ​​сфері впливу церкви, але так само природно, що людина, віддана церкві, легше стає її учасником.

Писання:

Іван 13 Дії 6 1 Тим 3, 5 1 Пет 5